Мультиклауд і гібридні рішення

Не секрет, що використання хмар як основної платформи для бізнесу дозволяє скоротити фінансові вкладення і забезпечує гнучкість системи. Однак, в майбутньому ви зустрічатимете чимраз більше прихильників гібридного підходу, які будуть зберігати критично важливі бізнес-додатки у власних центрах обробки даних, водночас користуючись перевагами кількох хмарних провайдерів.

Такий підхід частково формується через потребу міграції до/з хмари, і в цей період багато систем замовника починають дублювати себе. Greenfield проєкти, які не мають так званих legacy-обмежень накладених попередньою роботою (по аналогії з greenfield land building), надають перевагу старту відразу в хмарі.

Всі популярні хмарні провайдери мають свої плюси і мінуси, а мультихмарна стратегія, популярність якої зростає, дозволяє отримати найкраще поєднання ціни та якості послуг.

Втім, за моїми спостереженнями, фінансова сторона питання зараз відходить на другий план. Власники бізнесів концентруються перш за все на забезпеченні життєздатності своїх систем, і їх пріоритет — відповідність сервісів потребам проєкту.

Контейнеризація

Я працюю з Kubernetes і на власному досвіді переконався, що цей інструмент робить можливою реалізацію тих функцій, які ще кілька років тому здавалися DevOps-фахівцям магією: він дозволяє наблизити роботу в локальних data-центрах до їх cloud аналогів.

Kubernetes вирішує багато проблем, пов’язаних з мережами, допомагає швидко й просто інтегрувати численні сервіси — мені достатньо написати маніфести, запустити їх... і вони почнуть працювати. Головна перевага впровадження Kubernetes — це спрощення роботи з інфраструктурою. Більше того, Kubernetes змінює перспективу інфраструктури загалом, поступово перетворюючи тисячі рядків автоматизації в прості YAML файли.

Проте, таке перетворення вимагає також трансформації світогляду інженерів; підхід «запустив скрипт і готово» вже не спрацює. Його замінює сценарій: «Додав код у git, пройшов код рев'ю, прогнав пайплайни — можна встановлювати».

Безсерверні (serverless) технології

Ключові провайдери хмарних технологій — Amazon (AWS Lambda), Microsoft (Azure Functions) і IBM Cloud Functions — активно розвивають serverless технології. Це наступний етап еволюції після контейнеризації і окремий напрям у CI/CD практиці.

За безсерверної організації системи або додатку інженер запускає код, не розмірковуючи, де той буде виконуватися. Про це вже подбали провайдери хмарних сервісів. Вони підтримують невидиму інфраструктуру, яку можна масштабувати відповідно до потреб конкретного додатка: жодних турбот стосовно конфігурацій та вимог, розробникам залишається тільки писати код. Це також глобально змінює підхід до організації continuous integration — нашвидкуруч протестувати свій код на локальному сервері стає вже неможливим.

Нормативні акти в сфері захисту персональних даних

На професійному сленгу це називається regulatory compliance. Я займаюся автоматизацією CI/CD і все частіше чую від замовників одне і те саме запитання у різних варіаціях: «Як ви плануєте забезпечувати відповідність вимогам галузевих нормативних актів?»

А в деяких індустріях, як-от охороні здоров’я або банківській сфері, регуляторні акти диктують процес розробки. Тож сучасним системним інженерам потрібно хоча б на базовому рівні знати, що таке GDPR і HIPPA.

В ЕРАМ, зокрема, вже з’явився відділ, до завдань якого входить перевірка інфраструктури додатків на відповідність стандартам безпеки. Розвиток хмарних технологій породжує нові вимоги до системних інженерів. Відбувається поділ напряму DevOps на вужчі спеціалізації: DevSecOps → DevSecTestOps → Cloud&DevSecTestOps.

Автоматизація

Час, щоб вивести продукт на ринок (Time-to-Market), завжди був одним з пріоритетів автоматизації, котра стабільно утримує топові позиції в списку IT трендів багато років поспіль. Почавшись із запуску bash-скриптів (сценарії командного рядка, написані для оболонки bash), автоматизація еволюціонувала і перемістилася до CI/CD платформ з безліччю попередньо встановлених інструментів контролю якості і навіть автоматизації самої автоматизації: наприклад, можливістю автоматичного створення Jenkins конвеєрів у разі появи нового сервісу в проєктній розробці; розгортання кластерів у лічені хвилини.

Сьогодні автоматизація виходить на перший план в найрізноманітніших сферах бізнесу. Для прикладу, існує внутрішній open-source проєкт ЕРАМ — EDP (EPAM Delivery Platform) — призначений для автоматизації CI/CD. Якщо коротко, це фреймворк, який дозволяє швидко і уніфіковано налагоджувати CI/CD пайплайн. Без подібного інструмента це доводилося робити вручну, що вимагало чимало часу, а якість налаштування залежала від рівня підготовки інженера, який писав код.

Підбиваючи підсумки:

Узагальнюючи сказане, хочу виокремити головний тренд майбутніх років у Cloud&DevOps — стале зростання складності рішень. Образно кажучи, раніше ми «будували будинки з цегли», а тепер будуємо «космічний флот з ракет». Контейнеризація, хмари і безсерверні технології будуть флагманами в розробці, а розробка, в свою чергу, виступатиме каталізатором еволюції автоматизації. Це взаємопов’язані компоненти, які не можуть існувати ізольовано один від одного. Саме тому, на мій погляд, символом DevOps є знак нескінченності.

Бажаєте спостерігати за розвитком згаданих трендів «зсередини», а, можливо, й самому стати трендсетером? Реєструйтесь на навчальні програми за напрямом Cloud & DevOps і долучайтесь до формування інженерної спільноти майбутнього, а також слідкуйте за появою корисних анонсів в нашій Телеграм-спільноті EPAM University.